![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
із варяг - у жідобандери (чи кракоділобандери)
Ще восени малий став кидати репліки типу: "Шкода, що єгиптяни вимерли." Я кажу, що не зовсім "вимерли", а лишилися копти, хоча їх мало.
Нещодавно знову: "Шкода, що вікинги вимерли." Я кажу, що не "вимерли", а просто їхні нащадки більше не воюють. "А, це добре. Вони були багатими купцями." Я на це відповідаю, що звичайно, зараз хто хоче, займається бізнесом - це замість купців. А потім додаю, що, між іншим, він теж є трошечки нащадком вікінгів (на одну восьму, чи як це назвати - латиш).
О, бачу, почалася якась мозкова діяльність. Я раніше не помічала, щоб малий якимось чином звертав увагу на етнічну належність. У нього, я б сказала, в голові одразу десь склалася "громадянська належність", а не етнічна - цей етап він ніби проскочив. І цього разу на хвилину щось ворухнулося, він сприйняв цю інформацію як щось стосовно самого себе, але наврядчи це спонукало його до довгих роздумів. Син швидше асоціює себе з роботами або тварючками. :) Як мій батько це прокоментував: "Від щуки родом, від пугача плодом." :)
Ну от взяти океанаріум. При нас одне з дитинчат каймана правою задньою лапою почухало собі голову між очей. Малому це страшенно сподобалося, і він одразу почав піднімати праву ногу і згинати спину і шию, щоб показати, як крокодильчик це робив.
Дорослі, між іншим, від нього не відстають. Батько мій похвалив малого, що він такі цікаві штуки зауважив, а сам звернув увагу на те, що дорослий кайман так не зробить, бо в нього вже ноги закороткі порівняно із тулубом. Переповідаю це чоловікові. Той: "Ага" - і собі голову чухає.
Нещодавно знову: "Шкода, що вікинги вимерли." Я кажу, що не "вимерли", а просто їхні нащадки більше не воюють. "А, це добре. Вони були багатими купцями." Я на це відповідаю, що звичайно, зараз хто хоче, займається бізнесом - це замість купців. А потім додаю, що, між іншим, він теж є трошечки нащадком вікінгів (на одну восьму, чи як це назвати - латиш).
О, бачу, почалася якась мозкова діяльність. Я раніше не помічала, щоб малий якимось чином звертав увагу на етнічну належність. У нього, я б сказала, в голові одразу десь склалася "громадянська належність", а не етнічна - цей етап він ніби проскочив. І цього разу на хвилину щось ворухнулося, він сприйняв цю інформацію як щось стосовно самого себе, але наврядчи це спонукало його до довгих роздумів. Син швидше асоціює себе з роботами або тварючками. :) Як мій батько це прокоментував: "Від щуки родом, від пугача плодом." :)
Ну от взяти океанаріум. При нас одне з дитинчат каймана правою задньою лапою почухало собі голову між очей. Малому це страшенно сподобалося, і він одразу почав піднімати праву ногу і згинати спину і шию, щоб показати, як крокодильчик це робив.
Дорослі, між іншим, від нього не відстають. Батько мій похвалив малого, що він такі цікаві штуки зауважив, а сам звернув увагу на те, що дорослий кайман так не зробить, бо в нього вже ноги закороткі порівняно із тулубом. Переповідаю це чоловікові. Той: "Ага" - і собі голову чухає.