Про чужого діда і наглу смерть
Jun. 27th, 2014 10:04 pmЗла казка вийшла.
Жив у нашому будинку Дід Сашко. Грачував, їздив на рибалку, бавив онуків. Один з його онуків ходив з моїм сином до дитсадка. Я, спостерігаючи ту родину, зокрема, щоразу зустрічаючи кремезну фігуру Діда Сашка за якоюсь корисною справою, заохочувала спільні ігри наших малих. Навіть коли інший хлопчик робив те, що я терпіти не можу (канючив або вигадував, у чому його можуть обділити, і наперед ображався), я все одно знала, що малого ще перевиховають, бо він має здорові моделі для наслідування в родині.
А днями Діда Сашка не стало. За 20 хвилин. Причиною став тромб.
Досі не можу повірити. Йому тільки мало виповнитися 60. Ніколи ні на що не скаржився, «з усіх ліків приймав лише Цитрамон».
Бережіть своїх старших родичів. Водіть на профогляди, навіюйте їм, що вони не повинні стидатися поскаржитися на якісь проблеми.
Жив у нашому будинку Дід Сашко. Грачував, їздив на рибалку, бавив онуків. Один з його онуків ходив з моїм сином до дитсадка. Я, спостерігаючи ту родину, зокрема, щоразу зустрічаючи кремезну фігуру Діда Сашка за якоюсь корисною справою, заохочувала спільні ігри наших малих. Навіть коли інший хлопчик робив те, що я терпіти не можу (канючив або вигадував, у чому його можуть обділити, і наперед ображався), я все одно знала, що малого ще перевиховають, бо він має здорові моделі для наслідування в родині.
А днями Діда Сашка не стало. За 20 хвилин. Причиною став тромб.
Досі не можу повірити. Йому тільки мало виповнитися 60. Ніколи ні на що не скаржився, «з усіх ліків приймав лише Цитрамон».
Бережіть своїх старших родичів. Водіть на профогляди, навіюйте їм, що вони не повинні стидатися поскаржитися на якісь проблеми.