mamka_luo

Ми туди йдемо завтра (28, вівторок) на майстер-клас із виготовлення льодяників. Хто бажає - приєднуйтеся. О 18 годині на Великій Васильківській, 18.

Звиняйте, що троха спропала.
Ми всі в різній мірі перехворіли вірусною застудою, а в мені цей вірус ще зачепив старий герпес зостер, відомий у народі як опоясывающий лишай, тому я, як та Ізабель, шо сиділа в облозі, не мила спину і навіть не з'являлася у блозі.

Ще, через ффоробу, я прогуляла батьківські збори у доньки в гімназії.
Але побувала там на 1 вересня. Деякі мами плакали під час виконання гімну. Букети все ж були, але не більше, ніж у кожного десятого. Дехто викрутився так, як і я - дарував букет з цукерок. У фойє гімназії зробили ремонт, повісили гіпсокартонний щит з іменами Небесної сотні, а ще щит з віршем Павличка про те, що «ми - не раби Москви». Одна мама почала казати мені, що от дарма налаштовують дітей проти росіян. Я відповіла, шо, звиняйте - то про столицю, значить, керівництво, а не весь російський народ. Між іншим, промови на лінійці, вітання від Кличка тощо були дуже виважені. Може, багатослівні, але без жодних екстремізмів (яких багато хто з різних причин боявся).
У малого на лінійці, кажуть рідні, теж все було максимально коректно.
У сина в класі хлопчики з Криму і з Луганську. Луганського ще не бачила, тільки дорослих звідти. З татарським хлопчиком познайомилася - гарний, як лялька, у блискучій жилетці під блискучим піжваком. І з недитячою тугою в очах.
Пропонувала луганським ношені, але ще хороші речі малого, але кажуть, що хлопчик більший за мого, та й всі інші речі у них є.
Значить, як остаточно одужаю, потягну речі в Шпиталь Майдану або на Фролівську.

Поки були здорові, кілька разів заходили у «Львівські пляцки» - і дорослим, і дітям дуже вштирили і солоні, і солодкі штруделі, і пляцки. І обстановка, включаючи навмисно створену тісняву, покоцані баняки з поливками та шоу з випіканням штруделів.
А зараз ми з дітьми збираємо... фігурки на присосках, які дає «Сільпо» за деякі покупки.

На морях я пробувала грати в петанк (поруч із кремезними чоловіками - і була останньою за результатом, звичайно ж). Син дуже хотів до нас приєднатися. Але я його зупинила, пообіцявши повести в дитячий боулінг в Києві. І ось вдома повела його в такий у СкайМолі. Малий не завжди вчасно котив м'яча, я робила зауваження, тому він зарікся більше грати. Проте думаю, наступного разу він і не згадає, що зарікався. Може, буде не таким безнадійним, як я. Я тоді аніматору одразу сказала, шо добре, що я взимку на вулиці не лізла - а то коктейлем по своїм поцілила б.

Із два тижні поспіль малий грає в те, що літак і вертоліт падають, а він збирає уламки і людей і складає їх наново. (Звичайно на відпочинку ми не вмикаємо телевізор і гаджети, але після того, як було збито літак, ми почали дивитися ВВС та CNN, і від малого не приховували, що сталося. Він тоді питав, чи можна полетіти додому іншим шляхом - я запевнила, що ми і в Туреччину летіли далеко від місця боїв. І ще питав, чи можна було б оживити людей, які випали з літака, якби їх зловити в повітрі.)
Ходили в Шпиталь Майдану віддати одяг і постільну білизну для біженців, і в Народний Тил на Жилянській, 68 - понесли воякам засоби гігієни і харчі. У НТ дітям дали гумові браслети "Воїни світла. Своїх впізнаю". Малий одразу почав: "Мамо, що тут написано?", поки ми з донькою продовжували виймати речі. Я вже на нього шикнула, щоб він сам читав, коли вже букви знає. "А я не знаю, звідки читати."
Складається враження, що "всередині ситуації" він не відчуває її напруженості в тій мірі, в якій здатен співчувати картинці у медія. Хоча я впевнена, що весь цей досвід відкладається. Аби висновки він робив правильні.

Вчора з дітьми були в Гідропарку. Заради мотузкового парку "Лазалка". Син швидко пройшов нижній ярус - він нижчий і простіший за нижній ярус подібного атракціону на Трухановому острові.
Донька з годину лазила на рівнях 3 і 6 метрів над землею. Дуже вправно. Вправніше за деяких жінок мого віку. Єдина прикрість - вона укавичками принципово не користується, мовляв, заважають, тому трохи обідрала руки.
Я б теж хотіла туди видертися, щоб якось тренувати серце (мого хвітнесу, за словами лікарки, не вистачає для повноцінного гартування), але сплативши 180 грн за двох дітей, я відмовилася від таких вправ, принаймні зараз.
Малий хотів зловити в озері якусь жабу, але всі від нього сховалися. :)
(О, і я ж так і не показала шановній публіці ту жабу, яку я йому зловила на Трухановому, б-ггг!!!)
Гідропарк лишається таким само стрьомним засміченим місцем, хіба що добрі люди відремонтували туалет поруч із "Лазалкою" і почали брати 2,5 грн за відвідування. :)

Сьогодні нас дощем занесло в SkyMall. Меншого запхали на півгодини в лабіринт в "Ігроленді" чи як його - дуже гарний простір з різноманітними м'якими перешкодами. У цього ще й стилізація під "космос" і повітряні "гармати", які стріляють м'якими кулями.
Після чого ми попоїли. Малому в "Япона-хаті" замовили так звані "макі" з авокадо (насправді це класичні суші, де посередині шматки авокадо, закручні в рис, а зовні - пресовані водорості норі). Дорослим взяли в якомусь новому завєдєніі бургер, де всередині котлета з ягняти, а ще вишневий компот і обліпіхвєнний напій. Малий запивав суші коктейлем з морозива, шоколадного сиропу і полуничних кульок на основі тапіоки. І нічого, досі всі живі. Здається, всі перетравили спожите. Хіба не радість?

Відвідали з дітьми «Зоопарк під мікроскопом» і виставку живих екзотичних метеликів у Планетарії. Власне, вже вдруге відвідали. Не можемо надивитися. :) До того ж, це ледь не єдині «зоопарки», де ми з донькою (синові - 7 років, і він ще мусить дорости до таких рефлексій) певні, що «звірі» там добре почуваються.
Сину ж сподобалося, як гідра скорочується і розтягується, минулого разу нам навіть показали, що поруч із гідрою - дохла дафнія, яку гідра ковтнула, але не спромоглася перетравити і повернула. :))) І що можна злегка постукати по предметному столику, щоб інфузорія-трубач скоротилася до кульки. І як у спокійної такої інфузорії мерехтять війки довкола воронки.
Між іншим, дорослим ці видовища подобаютьс не менше, ніж малим, бо через 40 років до людей доходить, шо воно за німфозорія, шо вони її перемальовували в зошит! :)))